З досвіду роботи "Формування патріота, громадянина української держави"

 Я працюю вчителем початкових класів Олександрівської ЗШ І- ІІІ ступенів і у 2014-2015 н.р. вперше почала працювати з першим класом

У класі п'ятеро учнів, і всі дівчатка.

Клас організований,  учні  допитливі, старанні, активні, люблять декламувати вірші, співати, розігрувати сценки.

 Моя виховна  проблема "Формування патріота, громадянина української держави". Не випадково я обрала патріотичну проблему виховання, так як я дуже люблю свою Батьківщину, народ, високо ціную звичаї та традиції українців.

Проблема виховання патріотизму знайшла своє відображення у вітчизняній (В. Бичко, І. Надольний, Л. Сохань, І. Стогній, О. Забужко, В. Шинкарук та ін.) і зарубіжній (І. Кант, К. Роджерс, Е. Фром та інші) філософії. Серед класиків педагогічної науки до цієї проблеми звертались Я.Коменський, Г. Сковорода, К. Ушинський, А. Дістервег, С. Русова, Я. Корчак, А. Макаренко, В. Сухомлинський та інші.

Нормативним підґрунтям реалізації даної ідеї слугують: Державні національні програми «Освіта» («Україна ХХІ століття») та «Діти України», «Національна програма патріотичного виховання громадян, розвитку духовності», концепції громадянського та патріотичного виховання, формування гуманістичних цінностей, гуманізації виховання (І. Бех, Н.Ганнусенко, О. Сухомлинська, К. Чорна), «Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді» (І.Д. Бех, К.І. Чорна).

Вивчення наукової літератури та досягнень педагогічної практики дало змогу дійти висновку про те, що патріотизм – це:

-любов до Батьківщини, віра у її майбутнє;

-любов, повага та доброзичливе ставлення до народу;

- любов до родини, отчого дому;

- любов до рідної мови та усвідомлення, що мова є духовним  багатством народу;

-поважне ставлення до історії та культури власного  народу;

-готовність до праці на користь рідної землі;

-дотримання  та пропаганда  здорового способу життя;

- любов до природи, турбота про збереження та її багатств.

Для себе окреслила основні завдання:

·не лише передати учням певні  знання, а й  навчити здобувати ці знання самостійно;

·сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, виконуючи різні ролі;

· прищепити учням уміння користуватися опрацьованою інформацією.

Виховання патріотизму немислиме без формування любові до рідного слова. Тому учні із задоволенням виконують завдання : вчать вірші відомих українських поетів, розшифровують скоромовки, змагаються у їх промовлянні,вчать українські прислів’я та вміло застосовують їх у життєвих ситуаціях.  Таким чином, діти прилучаються до вивчення усної народної творчості, цінних мовних скарбів українського народу.

 Хочу, щоб мої вихованці, яких я дуже люблю, стали справжніми патріотами своєї держави, достойними громадянами зі стійкою та переконливою суспільною позицією. Відповідно проблеми складений та затверджений план роботи класного керівника. Вважаю, що виховання патріотичної свідомості нерозривно пов'язане з розумовим, моральним та емоційним становленням особистості. Це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить, а що не сприймає дитина, яка формується.

   Я вважаю, що вчитель повинен вкласти в душу і серце дитини любов до Батьківщини. Тобто треба навчити любити Батьківщину, а не вчити дітей говорити про любов до неї. Так, я підготувала і провела патріотичне свято «Моя рідна Україно, я твоя мала частина», якому передувала значна підготовка і допомога батьків. Одна з мам придбала своїй дитині і намисто , і вінок, так як дитина у заході грала роль калини. Всі учні були одягнені у вишиванки. Батьки із задоволенням відвідали захід.

Результативність моєї роботи прослідковується в тому, що у дітей:

• виникла допитливість та зацікавленість у дослідженні історії рідного краю, народних традицій;
• з’явилося відчуття особистої значущості від залучення до різних видів роботи;
• сформувалися комунікативні здібності, уміння виявляти свої бажання, інтереси та узгоджувати їх з іншими у процесі спільної діяльності.

У патріотичному вихованні найяскравіше виявляється проектування людини. Виховуючи юного патріота, я уявляю собі, яким би виявився мій вихованець під час тяжких випробувань для України, адже особливо яскраво патріотичні почуття і переконання виражаються в силі духу, у людській волі тоді, коли Батьківщина в небезпеці, в часи найтяжчих випробувань,в наш нелегкий, тривожний час війни на сході України, я виховую обов'язок перед героями, які полягли за Батьківщину і це є найважливішою умовою запобігання байдужості до суспільних інтересів . 

Ось, мої вихованки допомагають пакувати посилку нашим землякам в зону АТО.

       Світ дитини - це насамперед, природа, яка оточує її в дитинстві, рідна домівка, садочок, любов до батьків, казка, колискова пісня. Спогади про дитячий світ накладаються на все подальше життя, надають емоційного забарвлення усім прагненням, помислам, поривам. Патріотичне виховання полягає в тому, щоб утвердити в людській душі багате, яскраве, незабутнє дитинство, закарбувати в ньому образи рідної природи, які хвилювали б усе життя. У кожної людини повинен бути рідний куточок, який би став незабутнім спогадом про найдорожче – без цього немає людини, немає її морально-емоційного й естетичного коріння і того полум'я, яке горить у душі любов'ю до Батьківщини. Від кожного дитячого серця простягається тисячі струн до пізнання  великого і вічного народу, його культури, мови, літератури.

         Моє завдання полягає в тому, щоб відкрити перед кожним вихованцем усі джерела, якими живиться могутнє почуття любові до України. Це і мама, і тато, і природа рідного краю, села і славне минуле Вітчизни, її героїчна історія, видатні сини і дочки нашої Батьківщини.

         Я, як вчитель, повинна бути майстринею, яка вміє провести міцні струни – від кожного маленького дитячого серденька до безсмертного народу, до його невичерпної духовної культури.
      До Дня народження Т.Г.Шевченка я провела усний журнал «Вшановуємо Т.Г.Шевченка», метою якого було ознайомити з життєписом великого сина українського народу – Т.Шевченка, виховувати любов і повагу до спадщини, яку залишив нам поет; вчити дітей наслідувати Кобзаря та виконувати його заповіти. Також мої дівчатка взяли участь у загальношкільному  конкурсі читців віршів Тараса Шевченка, де отримали нагороди у номінації «Наймолодший декламатор».

                                                         Вічно живим і незамінним джерелом патріотичних почуттів і переконань є любов дитини до своїх батьків. Це найперша святиня дитини. Той, хто любить і поважає матір, яка     вигодувала і виховала його – здатний переживати високі патріотичні  почуття до рідної неньки України.

      До дня 8 Березня я провела прекрасне свято для мам та бабусь «Нема світлішого нічого в світі, ніж вічна мамина любов» на якому були присутні мами та бабусі діток. Мета заходу - виховувати в дітей почуття глибокої поваги  до жінки – матері, бабусі,почуття любові до неньки України; формувати естетичні смаки, розвивати логічне мислення учнів.

      Спеціально до свята для мам я підготувала сюрприз – презентацію  «Мої рідні і найкращі люди» у якій показала дитячий світ їх дітей, а також шкільне життя «Наше шкільне життя» , які проводилися з вересня 2014 року по березень 2015 року. Батьки були приємно здивовані і водночас ознайомилися з тим, яка робота проводиться з їх дітьми  у школі .

  








         Наостанок я зачитала невеличку настанову :  «Вам, діточки любі, ще й  те треба знати, що крім мами , другу маму мусите кохати. Бо та друга – всім нам мати, вона нас ростила, хлібом, сіллю і водою вона нас кормила.
                                           І та мати – Україна.

                             Любіть її , діти. Прикрасьте її собою, як красиві квіти.

Діти вручили батькам власноруч виготовлені подарунки

   Вічно живим і незамінним джерелом патріотичних почуттів і переконань є любов дитини до своїх батьків. Це найперша святиня дитини. Той, хто любить і поважає матір, яка вигодувала і виховала його – здатний переживати високі патріотичні почуття до рідної неньки України.

      До дня 8 Березня я провела прекрасне свято для мам та бабусь «Нема світлішого нічого в світі, ніж вічна мамина любов» на якому були присутні мами та бабусі діток. Мета заходу - виховувати в дітей почуття глибокої поваги  до жінки – матері, бабусі,почуття любові до неньки України; формувати естетичні смаки, розвивати логічне мислення учнів.

     Спеціально до свята для мам я підготувала сюрприз – презентацію  «Мої рідні і найкращі люди» у якій показала дитячий світ їх дітей, а також шкільне життя «Наше шкільне життя» (уроки, заходи, проект), які проводилися з вересня 2014 року по березень 2015 року. Батьки були приємно здивовані і водночас ознайомилися з тим, яка робота проводиться з їх дітьми  у школі.
 Наостанок я зачитала невеличку настанову :  «Вам, діточки любі, ще й те треба знати, що крім мами , другу маму мусите кохати. Бо та друга – всім нам мати, вона нас ростила, хлібом, сіллю і водою вона нас кормила.
Загалом, життя нашого класу досить різноманітне. Відбулися заходи  з інших напрямків виховання:година спілкування «Будь чистим і охайним», «Причини виникнення пожеж. Безпечна поведінка вдома», «Здоров'я взимку» , рольова гра «Хочу і можу бути здоровим», тренінг «Ми проти насилля», народознавче свято «Зустріч весни в Україні», «Життя людини – найвища цінність» і т.д.

      Активно зберігати і примножувати багатства рідної Батьківщини може лише здоровий громадянин. Патріотизм – це дотримання та пропаганда здорового способу життя. Піклуючись про здоров’я підростаючого покоління,  ми плекаємо власне майбутнє. , бабусі,почуття любові до неньки України; формувати естетичні смаки, розвивати логічне мислення учнів.

Народознавче свято «Зустріч весни в Україні 

Загалом, життя нашого класу досить різноманітне. Відбулися заходи  з інших напрямків виховання:година спілкування «Будь чистим і охайним», «Причини виникнення пожеж. Безпечна поведінка вдома», «Здоров'я взимку» , рольова гра «Хочу і можу бути здоровим», тренінг «Ми проти насилля», народознавче свято «Зустріч весни в Україні», «Життя людини – найвища цінність» і т.д.

      Активно зберігати і примножувати багатства рідної Батьківщини може лише здоровий громадянин. Патріотизм – це дотримання та пропаганда здорового способу життя. Піклуючись про здоров'я підростаючого покоління,  ми плекаємо власне майбутнє. , бабусі,почуття любові до неньки України; формувати естетичні смаки, розвивати логічне мислення учнів.
 Вважаю, що місія вчителя – відповідальна і висока. Мене завжди хвилює думка – як зробити безцінні надбання українського народу особистим переконанням кожного учня, адже від того, що і як я скажу, залежить духовність, моральність і патріотизм людини, яку я формую.
Справжній патріотизм не споглядальний, а активний та дієвий, що я і намагаюся робити у своїй повсякденній діяльності.
Виховання почуття обов'язку перед суспільством – важливий аспект  виховання патріотизму, адже сьогоднішнім першокласникам будувати у майбутньому наше суспільство, а також відповідати за все те, що їм дано і за те, що вони залишать після себе.