четвер, 9 березня 2017 р.

Свято 8 Березня для мам

Ведучий: Чий сьогодні день народження?
Для кого накритий стіл?
Для кого розцвів весняний
Перший березневий квіт?
Учениця:Для кого,для кого?Всі гості вже зійшлися.
Ведучий:Що за свято готується тут?
Може почесні гості прийдуть?
Діти: НІ
Може прийдуть депутати?
Діти:НІ
Учениця:Не гадайте марно!Подивіться, ось вони – гості!
Почесні, важливі самі!
ВСІ: Здрастуйте, наші мами!!!
 Ведучий: Сьогодні ми всі разом зібрались,                                                                                                     
Щоб мами й бабусі із нами свій день святкували.
Концерт подарують артисти маленькі.
Пісні і вірші для вас дорогенькі.
Чому це надворі
Блищать мов перлини
І чисті й прозорі
Грайливі краплини?
Чому ж це так жваво
Струмочок співає?
Чому так ласкаво
Нам сонечко сяє?
Тому що весела,
Ясна, чарівна
На мамине свято приходить весна.

Радіє все живе навколо,
Тепла весняного багато.
Сьогодні день такий чудовий,
У наших мам сьогодні свято.


Весна ласкава і хороша
Приносить тепле сонце нам.
Весна-красуня дуже схожа
На наших добрих, любих мам.

На мамине свято земля оживає
І сонечко в небі так ясно сіяє!
І вас, наші рідні і любі матусі,
І вас, наші рідні, ласкаві бабусі,
Із святом жіночим вітаємо Вас!



                                Вірші
1.Мамо, настала весна,
Квітне верба запашна,
Річка в долині синіє.
Мамо, настала весна,
Пташечка в полі співає,
Пісня її чарівна
Сонечко вранці стрічає.
Мамо, настала весна,
Квітів нарвали ми з татом
Там, де поляна ясна,—
В тебе ж веснянеє свято!

                                                                             
2.В мене клопоту багато —
Я готуюся до свята.
Хочу встати на світанні,
Щоб зробить дарунок мамі.
Промінь зазирнув в віконце:
«Зачекай, будь ласка, сонце!
Треба ж ще букет зібрати,
Квіточок в садку нарвати.
Хай спочине люба ненька».
Я зібралася хутенько
Та босоніж вийшла з хати,
Чебрецю зібрала й м'яти.
Маків вирвала барвистих,
Наче сонце, променистих.
Ось уже і сонце встало.
Я матусю привітала

3.Вмиває кішка кошенят,
Вмиває кізка козенят.
Мене водою з милом
Щоранку мама миє.

І чистим сонечко встає
Щодня з-за небокраю…
І в нього, мабуть, мама є,
Бо хто ж його вмиває?

4.Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,

Найперші легенькі сніжинки,
І сяюче диво — ялинка.
Від мами — і літери, й слово,
І зроблена разом обнова….
Якщо говорити між нами,
То все починаєтся з мами.



Пісня «Усе починається з мами»
 Ведучий: Мама – це перше слово, яке з радістю та усмішкою промовляє дитина. Мама, це те слово, яке найчастіше повторює людина. І кожен скаже: «Найкраща мама – моя мама».

Є немало мам на світі,
Мами добрі, мами світлі,
Та одна є наймиліша.
Хто вона? Скажіть мені
Усі разом:Рідна матінка моя.
Усі матусі дуже гарні,
Згодна я із вами,
 маму на роботі
Дуже поважають
Ведуча. Тож чия мама найкраща?
Діти разом: Моя!!!

Хто клопочеться із ранку?
Хто готує нам сніданки,
І вечері, і обіди?
Хто пече пухкі бісквіти,
Пиріжки, торти, млинці,
Варить борщ та голубці?

Хто помиє, прибере,
Хто і шиє і пере?
Хто цей кухар, лікар, швачка,
Прибиральниця і прачка,
Вихователька і вчитель
І без кого не прожити?

Хто у світі найрідніший?
Найдорожчий, наймиліший?
Хто дитину нагодує,
Приголубить, розцілує?
Хто синця загоїть й рану?
Разом: Це найкраща в світі мама!
Учні сценки показують:
Як мама збирається на роботу;
Як мама збирається у гості;
Як мама готує смачні страви;
  Як мама готує страви у вихідний.



Ведуча: Сьогодні в гості до нас прийшли найулюбленіші для нас люди – наші бабусі. Бабусі – це невтомні бджілки-трудівниці, вигадливі казкарки. Любі бабусі ми старанно готувались до свята і підготували для вас смішні гуморески,  щоб потішити вас і розвеселити (розповідають гуморески)
Кажуть, що на світі сонце наймиліше
Та всміхнеться мама і стає світліше.
Кажуть, що без сонця не розквітнуть квіти,
А хіба без мами є щасливі діти? НІ!
Я до мами серцем любо пригорнуся,
Хай сіяє сонце, як моя матуся.

Мама, яке чудове слово
З дитинства нам усім відомо,
Що мама найдорожча,
Що мама найдобріша,
Що мама, наче квітка,
Усіх найкрасивіша.
Дорослі і маленькі
Усі ми вдячні неньці,
За те, що вона є і щастя нам дає
Розповідають гуморески 
 А зараз діти по маминих руках упізнають свою маму.


Спасибі мамам за роботу,
За руки їхні і турботу.
За те, що вдома повсякчас
Вони турбуються про нас.
Спасибі їм говорим знов
За вашу ласку і любов.
І вам весела дітвора
Всім зичить щастя і добра.
Сьогодні для вас гарна пісня лунає,
І кожен з нас матері шану складає.
Спасибі, рідненькі, говорять вам діти
За те, що ви є, наші милі, на світі.
                    Пісня   «Усмішка»
Ведуча. Шановні наші мами бабусі, наше свято наближається до кінця. Дозвольте ще раз привітати вас із святом весни, жінки, матері. Бажаю вам здоровя, щастя, достатку, сонячної долі. Хай ваші діти і внуки завжди приносять вам тільки радість.Вдячні діти приготували  сюрприз – чай і солодощі і гостинно запрошуюь вас за святковий стіл.



вівторок, 7 березня 2017 р.

Свято до Дня української писемності та мови


Наша рідна – українська,
її слово, її пісня
Мета: Формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати народ, наша держава Україна. Розширювати знання про красу і багатство української мови, ознайомити з перлинами української мови (прислів’ями, приказками, загадками). Пробудити почуття національної гідності, виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.
Той, хто мову рідну знає,
Хай до зали завітає.
Наша рідна – українська,
Її слово, її пісня.



   Учитель. Ми – українці. Мова наша – українська. Це мова, якою ми розмовляємо і думаємо, мова нашої держави. Рідна мова – це неоціненний скарб, який потрібно не лише любити, а й берегти, шанувати.
У 1998 році Указом Президента України 9 листопада проголошено Днем української писемності та мови. Цього дня православна церква вшановує пам'ять преподобного Нестора Літописця, який жив у 11 столітті і уклав найдавніший літопис про нашу історію – «Пам'ять минулих літ». День української писемності та мови – це вшанування і мови, якою ми говоримо, і писемності – системи знаків, якими пишемо і які читаємо.
Батьківщина починається з тата і мами, з будинку, де ви народилися і вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші рідні, з подвір’я, по якому ви бігаєте, з нашої неньки України. А Україна – це наша Батьківщина.У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, тож давайте поговоримо про нашу рідну, українську мову.
Видатнийпедагог В.О.Сухомлинський казав:«Рідна мова — то безцінне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. У рідному слові народ усвідомлює себе як творчу силу. Слово рідної мови — могутній засіб передачі  історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. Рідне слово — то невичерпне, животворне і невмируще джерело, з якого дитина черпає уявлення про навколишній світ, про свою родину, про своє село і місто, про весь свій край.»
Учні – читці:
О слово, ти як дивная сопілка,
То звеселяєш, то хвилюєш нас.
Тобі вклонялись Леся Українка
Й благословенний батько наш Тарас.
________________________________________
3.Мова моя українська – батьківська, материнська.
Я тебе знаю не вивчену – просту, домашню, звичну.
Не з-за морів прикликану, не з словників насмикану.
Ти у мене із кореня – полем мені наговорена.
4.Світла моя, українська, пречиста,
Рідна, як небо й земля.
Ніжна, барвиста, свята й промениста –
Нею любов промовля.
________________________________________
5.Слово у пісню чарівну складеться,
Радісно й щиро бринить.
Хай до душі воно вам доторкнеться,
Щоб залишитись там жить.
_____________________________________
Звучить пісня «Про мову»
6. Ми – українці з мовою своєю,
У нас держава й мудрий є народ.
І поки стежкою ідемо однією
Ми з мовою досягнемо висот.
______________________________________
7. Народів на  землі є так багато
І мова в кожного звучить своя.
Для нас – це українська в будні й свято.
Пишаюсь тим, що українець я.
_____________________________________
8.Як хочеш,друже, шану всюди мати –
Навчися рідну мову шанувати.
Вона твоє обличчя, твоя доля,
На це була свята Господня воля.
______________________________________
9. В нас українська мова промениста,
Доступна й лагідна, весела і дзвінка,
Багата, як земля, джерельно – чиста
І тепла, наче мамина рука.
10. Нею вчимося гарно розмовляти,
Читаєм вірші, пишемо слова.
Бо рідну мову треба добре знати –
Вона чудова, ніжна і жива.
____________________________________
11.Вона дзвенить у срібному джерельці,
У дивних квітах, у дзвінкій росі.
Вона живе й співає в нашім серці,
Її ми дуже любимо усі.

12.Тож мовувчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить.


13. О, мово рідна, ти для нас як мати.
З тобою відкриваєм дивосвіт,
І українською вчимося розмовляти
З колиски самої, з маленьких літ.
Учитель.А зараз послухайте висловлювання про мову відомих людей.
«Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово», - писала Любов Забашта.
«Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги», - зауважив В.Сухомлинський.
«Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її», - говорив О.Гончар.
«Буду я навчатись мови золотої
У трави – веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою,-  писав А.Малишко.
До перлин української мови належать скоромовки, прислів’я і приказки. Віками їх складав народ, вони навчали людей мудрості. Ось деякі з них.
Гостре словечко коле сердечко.
Не кидай слова на вітер.
Голова без розуму , як ліхтар без світла.
Праця годує, а лінь марнує.
Земля чорна, а хліб білий родить.

-          А скоромовки всі ви добре знаєте і любите змагатися один з одним - хто швидше промовить скоромовку.
Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби.
Орел на горі, перо на орлі.
А, може, хтось знає ще якусь скоромовку?
-          Також в українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі.Ану, чи кмітливі ж ви?
Що то за пані у білім жупані?
Дружить з рогачами, горщиками, казанами.
В роті в неї смакота. Що ж за пані то така? (Піч)
Золоте коромисло у горі зависло.(Місяць)
______________________________________
В Україні кущ росте,
Білим цвітом він цвіте.
А як осінь настає,
Червоненьким плід стає. (Калина)

Тільки осінь на порозі,
Ці птахи уже в дорозі.
Рідний край свій покидають
І на південь вирушають. (Журавлі)


Стоїть над водою
З розплетеною косою.
Хто надійде,
Того огорне. (Верба)
__________________________________
І висока, і струнка,
Білим пухом зацвіта. (Тополя)
Український народ любить жартувати. Хоч би якою стомленою була людина, але, почувши дотепний жарт, - усміхається. Пожартуємо і ми.
Гумореска В.Іващенка «Медаліст»
Розглядали учениці влітку  в кінозалі
На сорочці у Олекси золоті медалі.
Реготались, питаючи: - Що це за ознака?
На медалях написано: «Відмінний собака»?
Червоніючи чимдалі, відповів Олекса:Напрокат я взяв медалі у нашого Рекса.
-          Наше свято завершується.До ваших сердець дійшли слова про багатство, красу та мелодійність української мови – нашої гордості. А на закінчення спробуємо всі разом дібрати слово у вірші про чарівну мову.
Щоб розумним і мудрим стати, треба рідну мову…(знати)
А щоб вміти говорити, треба рідну мову…(вчити)
Знає кожен з нас чудово – не прожити нам без (мови)
Рідна ж мова пелюсткова, мудра, світла,…(світанкова)
І дзвенить щодня і в свята, бо вона така (багата)
І така джерельно чиста наша мова…(промениста)
Чарівна і калинова наша мова…(веселкова)
В ній такі слова чудові, хліб і сіль на…(рушникові)
В ній в віках батьки і діти, як без мови в світі…(жити)?
Понад світом хай лунає, хай ніхто …(не забуває)
Рідну мову українську, мудру¸щедру…(материнську).
Своєї мови не цурайтесь, ні в грізні, ні в щасливі…(дні)
Любіть її завжди, пишайтесь, хай долі будуть у вас ясні.

       Учні – читці:

14.  Тепла, як сонячна днина,
Добра, неначе весна,
Мова віків України.
Казка її чарівна.




15.  Мова – усміхнена квітка,
Радість весела, дзвінка.
Гарна, як небо улітку,
Ніжна, як пісня струмка.
_______________________
16.  Мова – джерельна криниця,
Райдужно-сонячний цвіт.
Це українська зірниця,
Що зачаровує світ.

17.  Тож гордо йдіть по світу, українці!
Й несіть усім своїх сердець тепло.
За руки взявшись, а не поодинці,
Щоб людство в миті й радості жило.

Діти беруться за руки і виконують пісню «Козацька слава»